Блоги → Перегляд
Мітки Діалоги

УЧИТЕЛЬ І УЧЕНЬ. ДІАЛОГИ. КНИГА ІІ

П'ятниця, 09:02, 17.09.21

Рейтинг
7 0
Переглядів
300

0
0

ДІАЛОГИ

226

УЧЕНЬ. Учителю, да благословить Вас Господь, але ж існує безліч прикладів, коли любов між чоловіком і жінкою через якийсь час згасає?

УЧИТЕЛЬ. Так відбувається тому, що одна з душ (а іноді і обоє), котра у свій час притягнулася до іншої душі, не зуміла розвинути свою любов до Бога, і тому її почуття згасли. І чоловіки, і жінки, які не розвивають через любовні почуття одне до одного свою любов до Всевишнього, поступово деградують, перетворюючись на тілесні руїни.

     Бог – це велетенський магніт, а всі ми, Його часточки, котрі у свій час розлетілися по світах. Тому ми постійно притягуємося Ним та прагнемо (свідомо чи несвідомо) наблизитися до Нього. Дурні не знають цього та, не зважаючи на це, вся наша любов, вся наша боротьба, вся наша праця, всі наші страждання, всі жахливі умови життя мають єдину мету – примусити нас рухатися до цього Великого Магніту.

227

УЧЕНЬ. Учителю, да благословить Вас Господь, на які категорії можна розділити земних людей?

УЧИТЕЛЬ. Цей світ ділиться на людей з демонічною природою, котрі вважають, що тіло і матеріальні блага становлять суть та мету існування. І людей, котрі стоять на більш високому рівні космічного розвитку. Такі люди знають, що тіло і матеріальні речі лише засоби для досягнення вищої мети, знаряддя, призначені для виховання душі.

228

УЧЕНЬ. Учителю, да благословить Вас Господь, чи звертаються демони до Священних Писань?

УЧИТЕЛЬ. Демони також читають Писання, розтлумачуючи їх у відповідності до своєї мети. Так що Священні Писання служать не лише спонукальною причиною для добрих людей, але й використовуються з метою оправдання того, що роблять злі люди.

229

УЧЕНЬ. Учителю, да благословить Вас Господь, що змушує людей виявляти пошану до храмів, церков та святих місць?

УЧИТЕЛЬ. Така пошана пов’язана з тим, що в зазначених місцях поклоняються Всевишньому Господу, і Його присутність поєднується в розумінні людей з такими місцями.

230

УЧЕНЬ. Учителю, да благословить Вас Господь, чи поєднуються між собою страх і любов?

УЧИТЕЛЬ. Любов перемагає будь-який страх. Страх з`являється від егоїзму, і чим більше в людині егоїзму, тим більше страху. Коли людина вважає себе маленькою і нікчемною, страх обов’язково нападе на неї. І чим менше людина думає про себе, тим менше у неї буде і страху. Поки в людині є іскра страху, у неї не може бути любові; любов і страх несумісні. Тому грішники, які не люблять Бога, мають боятися Його.

231

УЧЕНЬ. Учителю, да благословить Вас Господь, що для людини є найпереконливішим ідеалом?

УЧИТЕЛЬ. Одна людина може бачити свій ідеал в істоті найнижчій, інша – в найвищій, і при цьому обоє можуть по-справжньому любити свій ідеал. Щодо найвищого ідеалу, то для людини таким ідеалом вважається Всевишній Господь. Отже для всіх людей – мудреця і невігласа, святого і грішника, освіченого і неосвіченого, вихованого і невихованого найвищим і найпереконливішим ідеалом має бути Творець і Володар Всесвіту.

232

УЧЕНЬ. Учителю, да благословить Вас Господь, за допомогою чого людина уявляє собі Бога?

УЧИТЕЛЬ. Для нас, людей, Всевишній Господь може бути висловлений лише нашою людською мовою. Існуючий Всесвіт для нас не що інше, як письмовий виклад про безкінечне мовою кінцевого. Тому у Священних Писаннях (написаних людьми), щодо описання Бога та поклоніння Йому, використовується звичайна уява та відповідні словесні вирази, котрі формуються на основі цієї уяви.

233

УЧЕНЬ. Учителю, да благословить Вас Господь, що говорять просвітлені про сучасний земний світ?

УЧИТЕЛЬ. Вони говорять, що цей світ є велетенською спорудою, в якому одні сходять з розуму від кохання, другі – від жадоби популярності, слави, треті – через гроші, а ще інші через бажання потрапити в рай. Тому, з точки зору Всевишнього, всі у цьому світі грішні і ненормальні за винятком тих небагатьох, яким вдалося досягти просвітлення.

234

УЧЕНЬ. Учителю, да благословить Вас Господь, чи під силу людині розкрити таємниці Всесвіту?

УЧИТЕЛЬ. Люди здебільшого займаються порожніми балачками та задовольняються матеріальними предметами і залежать від власних бажань, а це являється пеленою, яка огортає їхню свідомість та робить їх сліпими щодо вищих істин.

235

УЧЕНЬ. Але ж люди так пишаються своїми знаннями!

УЧИТЕЛЬ. Здається, що людина може пізнати все, якщо тільки захоче. Та, зробивши декілька кроків, вона відразу наштовхується на нездоланну стіну, через яку не може проникнути своїм обмеженим розумом. Після цього вона починає здогадуватися, що весь її інтелект і всі її дії перебувають всередині якогось кола, переступити через яке неможливо. Навіть у питаннях найбільш близьких і дорогих для неї, котрі щодня тривожать її та вимагають рішення, вона часто виявляється безсилою, тому що, перебуваючи на Землі, не може піднятися вище рівня свого розуму, успадкованого від природи.

     І хоча бажання пізнати істину міцно закладене в кожному з нас, ми розуміємо, що найкраще з того, що ми можемо зробити, це стримувати себе й оточуючих від беззмістовних балачок. Будь-яке спонукання нашого серця постійно тягне нас до егоїстичних вчинків, і в той же час якась вища сила попереджає, що добром для нас є лише безкорисливість.

     Подивіться на дітей, всі вони народжуються оптимістами. В юності цей оптимізм ще більше посилюється. Молодій людині дуже важко повірити, що існують такі речі, як занепад, руйнування, смерть. Але приходить старість, і життя перетворюється на купу руїн. Марення розсіюються і літня людина стає песимістом. Так переходимо ми від одних крайнощів до інших, постійно отримуючи безжалісні удари долі, не знаючи при цьому, куди вона нас веде і не помічаючи, що ми її раби. Таким являється життя для кожного з нас, хто постійно рухається вперед, не знаючи ні зупинки, ні перепочинку.

     Дехто запитує: «Що ж нам робити?» Людина, у якої вдосталь їжі та води – оптиміст. Вона просить не нагадувати їй про бідність, не говорити про страждання у світі, бо вони її лякають. Вона переконана, що скрізь і всюди так само добре, як добре їй, адже вона забезпечена, у неї хороший дім і вона не думає про холод та голод. Вона закриває вуха і просить, щоб їй не змальовували жахливих картин. Вона говорить: «Якщо є ті, котрі вмирають від холоду і голоду, то йдіть до них і проповідуйте їм про загробне життя, бо для них – це єдина втіха у цьому житті».

     А ось інша людина, якій довелося жахливо страждати. Вона не хоче чути про щось хороше, про щось прекрасне і радісне. «Лякайте всіх! - каже вона. – Чому інші мають сміятися, коли я плачу. Я повинен примусити всіх плакати разом зі мною, тому що я нещасний, і єдине, що мене може втішити, це те, що інші також нещасні».

     Так ми здійснюємо наш шлях серед оптимізму і песимізму. Та окрім цього існує ще більш жахлива річ – смерть. Весь світ іде до смерті. Все вмирає. Усі наші досягнення, все, чим ми пишалися, - наші реформи, наша розкіш, наше багатство, наші наукові ступені, наука, мистецтво і, навіть, пам'ять… все має один кінець – смерть. Ніхто не сумнівається, що все закінчується смертю. Міста виникають і зникають, держави створюються, процвітають і розпадаються, планети розриваються і перетворюються на порох, який притягується атмосферою інших планет. Це продовжується з безкінечних часів. А де ж кінець? Кінець всьому – смерть. Смерть – кінець матеріального життя, красоти, багатства, могутності і доброчинності. Вмирають святі, вмирають і грішники; вмирають правителі, вмирають і жебраки. Все йде до смерті, і ми не можемо відкупитися від неї.  

     Мати з турботою вирощує дитину. Вся її душа, все життя в цій дитині. Дитина росте і з неї виходить груба скотина, яка кожен день б`є та знущається зі своєї матері. Але її прихильність до дитини не слабне, а коли розум, нарешті, пробуджується, вона придушує його думкою про християнську любов. Вона не розуміє, що це не любов, а щось інше заволоділо її душею, якась мотузка, яку вона не може струсити з себе.  

     Ми всі намагаємося розбагатіти, кожен в молодості думає, що саме він стане найбагатшим. Проте кожна розумна людина бачить, що її шанси стати найбагатшою дуже незначні, і все ж ніхто не може утриматися від боротьби, хоча більшість ніколи і нічого так і не досягне.  

     Смерть і вдень, і вночі ходить по Землі, а ми думаємо, що будемо жити вічно у своїх матеріальних тілах. У Будди якось запитали: «Яка найдивовижніша річ у світі?» І Будда відповів: «Щодня навколо нас помирають люди, але кожен думає, що він ніколи не вмре». Знову майя, тобто постійне протиріччя у нашому розумі, наших знаннях, нашому житті і в усьому, що нас оточує. Скрізь і в усьому це постійне протиріччя: задоволення, яке йде за стражданням, і страждання, яке йде за задоволенням…


ЗВЕРНЕННЯ

     Посилаю своє звернення до заможних і незаможних: до політиків і промисловців, державних службовців і депутатів, банкірів і підприємців, інженерів і юристів, лікарів і вчителів, військовослужбовців і правоохоронців, ремісників і селян – усіх благодійників, котрі забажають посприяти виданню наступних богоугодних книг: «Людина і Всесвіт», «Дорога до пекла і раю», «Учитель і учень. Діалоги», спрямованих на духовне просвітлення громадян та навернення до гармонійного, мирного і щасливого життя.

     Всевишній Господь віддячить кожному, хто щиро відгукнеться на цей заклик і не залишиться байдужим, бо він стане покликаним, а ім`я його буде навіки вписане до Вселенської Книги Пам`яті.

     Своє благодіяння ви можете перерахувати на картковий рахунок у ПраватБанку № 5457 0822 2653 6055 довірена особа Куденко Олег Олександрович.

«Да не оскудіє рука дающого!» І да благословить вас Всевишній Господь!

     Олег Духовний

Коментарі

Немає коментарів
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі